"НЕДИТЯЧІ ЗАБОРОНИ"

Вибирається один учасник і сідає на стілець в центрі кола. Всі інші учасники по одному підходять до нього і говорять, що вони йому забороняють робити, – те, що учасники найчастіше говорять своїй дитині. При цьому стрічкою зав’язують ту частину тіла, якої стосується заборона. Наприклад: «Не кричи!» – зав’язується рот, «Не бігай» – зав’язуються ноги і т.д.

Після того як висловляться всі учасники, тому, котрий сидить, пропонується встати. Так як він не зможе встати, то його потрібно розв’язати. Для цього кожен учасник підходить до стрічки, яку зав’язав, і знімає заборону і при цьому говорить, що робити можна. Таким чином, суть заборони залишається. Наприклад: «Не кричи – говори спокійно».

Рефлексія

Рефлексія учасника, який грав роль дитини:

– Що ви відчували, коли «батьки» сковували, обмежували вашу свободу?

– Обмеження руху якої частини тіла ви відчули найбільш гостро?

– Які почуття були у вас, коли вам запропонували встати?

– Що хотілося розв’язати в першу чергу?

– Що ви відчуваєте зараз?

Рефлексія учасників, які грали роль дорослого:

– Що ви відчували, коли бачили знерухомлену дитину?

– Що вам хотілося зробити?

– Чи легко знайти слова, що дозволяють переформулювати заборону?

– Що ви відчуваєте зараз?