Фрази, які формують закомплексовану дитину
Усі батьки хочуть виростити здорову, розумну і щасливу дитину. Але не завжди так виходить. Чому ж так?
У ранньому віці психіка малюка особливо чутлива до впливу ззовні. Дитина некритична до оцінок батьків і сприймає їх слова дуже серйозно, автоматично засвоюючи чужі переконання, як власні. Будь-яка фраза, яку часто повторюють в найближчому колі дитини, згодом стає частиною її уявлень. Ярлик, повішений на неї змалку, з високою часткою ймовірності вплине на формування її характеру. Тобто, батьки самі свідомо або несвідомо навчають, програмують дитину на певний стиль поведінки. Скажу навіть більше, ці фрази передаються з покоління в покоління, злітають з вуст легко і непомітно, і часто завдають серйозної шкоди формуванню особистості дитини. Причому фраза на перший погляд може виглядати зовсім нешкідливою, але, тим не менш. . . її краще не повторювати.
Розглянемо найпоширеніші фрази, які можуть скалічити особистість дитини, спотворити її уявлення про саму себе, негативно вплинути на самооцінку, і її майбутнє.
- Бачиш, у тебе нічого не виходить - дай я зроблю сама.
Психологи вважають, що така фраза, повторювана день у день, програмує дитину на невдачу. Вона заздалегідь готова до того, що у неї не вийде, але мама все за неї зробить. Такими словами батьки говорять малюку, що вони не вірять в нього, що він невдаха. А оскільки дитина свято вірить батькам і в те, що вони говорять, вона перестає вірити в свої сили, вважає себе незграбною. Це вбиває її самостійність та бажання самостійно вирішувати проблеми. У майбутньому така дитина буде боятися проявляти ініціативу навіть, коли батьків не буде поряд.
Тому, замість того, щоб забороняти йому щось робити або робити самим, батькам треба просто допомогти, ще раз пояснити, зробити разом з ним, але не за нього.
забруднись!» - «Будь охайним!».
- «Ти поганий, боягуз, ледар, нездара, жаднюга, безтолковий!»
«Дурненький», «капризний», «ледачий» - всього цього краще не вживати в спілкуванні з дітьми. Малюк ще неспритний. Дитина поки що не вміє тримати ложку, чашка може раптом випасти із її рученят. Її пальчики не можуть швидко розв`язувати шнурки, справлятися з неслухняними ґудзиками чи з будь якими іншими ситуаціями, з якими раніше вона не стикалась. Така незграбність інколи дуже дратує батьків. Мамі так хочеться, щоб малюк швидше навчився правильно тримати ложку, не бруднив одяг, не падав і ще багато різних «не». «От нечепура який!» - вигукуємо ми і сподіваємося, що дитина відразу стане охайною. А насправді, дитина лякається, в подальшому боїться зробити щось не так, в результаті поводиться ще незграбніше. Як наслідок, згодом дитина вибудує поведінку, яка повністю відповідатиме образу батьків: стане ледачим чибезтолковим. А ще, буде страждати комплексом неповноцінності, відчуваючи себе нездатним, і планка його життєвих цілей значно знизиться. Тому ніколи не вішайте ярлики на дитину, навіть якщо він вчинив погано. Чим більше разів ви це скажете, тим швидше він повірить, що такий і є, і почне вести себе відповідно.
- «Весь у батька!»
Зазвичай ця фраза вимовляється зовсім не в тому розумінні, що, мовляв, як добре, що ти у тата вдався. А зовсім навпаки. Тато твій такий (поганий, повільний, неуважний, неохайний, ледачий і т.д.), і ти – такий же. Маля чує не лише те, що вона погана, а й те, що її татко теж поганий.
Дитина, як правило, асоціює образ батька з чимось дуже позитивним – захистом, теплом, любов`ю. А ви говорите погане про людину, яку вона любить і однією тільки фразою руйнуєте цей образ.
Батько виступає еталоном мужності, мама – прикладом жіночності. І якщо погано «бути схожим на тата або маму», то дитина по-перше, чує про батьківську недосконалість, а по-друге, відчуває свою слабкість. Це в подальшому може вплинути на формування заниженої самооцінки, підвищення тривожності та такі невротичні прояви як заїкання, смоктання пальця, гризіння нігтів і т.д. У крайніх випадках це навіть може провокувати нетрадиційну сексуальну орієнтацію у майбутньому (для дитячої психіки висловлювання мами є дуже авторитетними – «мама незадоволена такими рисами тата». Оскільки переважає прагнення бути прийнятим, одобреним найближчим оточенням, хлопчик витісняє (заперечує) чоловічі якості в собі. І теж відбувається і з дівчинкою, коли тато озвучує своє незадоволення дочкою.
- «Я тебе не люблю».
Ця страшна фраза може сформувати у дитини думка, що він більше не потрібен, а це є великою психологічною травмою. А використання варіанту - «Якщо не будеш слухатися, я не буду тебе любити» призводить до сприйняття вашої любові як нагороду за гарну поведінку, в такому випадку діти зазвичай швидко віддаляються від своїх батьків. - «Я люблю тебе, коли ти хороший».
Ми любимо свою кровиночку. Проте, не маючи іншого досвіду, багато батьків акцентують увагу на фразах типу «люблю тебе за хороші вчинки, риси. Це така собі ситуація, коли дитину виховують в умовах «будь нам зручним». Більше того, у малюка зароджується страх опинитися покинутим власними батьками, залишитися без їхньої підтримки, страх зради.
У подальшому дитина може обирати таку ж форму поведінки з іншими оточуючими її людьми, витісняючи власні бажання на догоду іншим. Вона в подальшому продовжить жертвувати собою, щоб отримувати любов оточуючих і при цьому буде нещасна, але хороша людина!
- Не псуй мені нерви, у мене здоров'я не залізне!
Насправді засмучувати не варто і цілком здорову маму або бабусю. Але багато батьків часто вдаються до таких хитрощів, як «високий тиск», «серце коле», щоб дитина припинила вести себе неналежним чином. По-перше, якщо ви хочете, щоб ваша дитина була з вами чесною, то й самі не обманюйте її, а по-друге, рано чи пізно вона перестане реагувати на викриє ваші хитрощі і, цілком імовірно, що коли у вас дійсно десь «кольне», дитина просто не зверне на це належної уваги. Одним словом, не жартуйте такими речами.
- «Іди, не хочу тебе бачити!»
Враховуючи особливості сприймання інформації дитиною, легко зрозуміти, що для неї - це пряма заява дитині, що вона зіпсувала вам настрій, життя і взагалі все на світі зіпсувала. Така дитина буде відчувати себе непотрібною, зайвою, у неї сформується глибоке почуття провини, образа. З такими комплексами у дорослому житті людина знецінює власну особистість, може шукати одобрення на вулиці, потрапити під вплив поганих людей (зате там його люблять і приймають!). Або намагатися себе ізолювати від цієї проблеми, поринувши у шкідливі звички - почати пити, палити, страждати іншими формами залежності.
- Я тебе приб'ю, пропади ти пропадом.
Такі фраза ніколи не можна вимовляти, щоб не зробив малюк, вони можуть спровокувати у нього бажання «не бути». У подальшій його поведінці проявлятися у самопокаранні (удари по тілу, виривання волосин та ін..); надмірному прагненні до відчуття адреналіну; і навіть суїциду.
Що можна сказати наостанок? Помилок у вихованні дитини не уникнути, оскільки всі ми вчимося і переймаємо стиль виховання своїх батьків. І все-таки, намагайтеся бути кращим прикладом для своїх дітей, слухати їх, чути і дійсно показувати свою любов.
Над поганими проявами потрібно працювати, а не таврувати. Не дайте своєму малюкові відчути себе небажаним!
Замініть фрази, описані вище на фрази типу я в тебе вірю;у тебе вийде; ти молодець; я тобою пишаюся; я тебе люблю; вибач мені; давай зробимо це разом. Слідкуйте за фразами, які використовуєте в розмові з дітьми, і тоді ви виховаєте впевнених у собі особистостей.