Lorem ipsum
Class aptent taciti sociosqu ad litora

 Результат пошуку зображень за запитом "НЕСЛУХНЯНИЙ"   Результат пошуку зображень за запитом "НЕСЛУХНЯНИЙ"   Результат пошуку зображень за запитом "НЕСЛУХНЯНИЙ"Результат пошуку зображень за запитом "НЕСЛУХНЯНИЙ"

Чотири причини дитячої неслухняності та шляхи їх конструктивного розв’язання.

ПЕРША - боротьба за увагу

Якщо дитина не одержує потрібної кількості уваги, що їй так необхідна для нормального розвитку й благополуччя, то вона знаходить свій спосіб його одержати: неслухняність. Батьки раз у раз відриваються від своїх справ, роблять зауваження... Не можна сказати, що це  дуже приємно, але увага все-таки отримана.

ДРУГА - боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки

Дітям особливо важко, коли батьки спілкуються з ними, в основному, у формі зауважень, побоювань, вказівок. Дитина починає повставати. Вона відповідає впертістю, діями всупереч. Зміст такого поводження - відстояти право самому вирішувати свої справи, показати, що вона особистість. Не важливо, що її рішення часом не дуже вдале, навіть помилкове. Зате  своє, а це головне!

ТРЕТЯ ПРИЧИНА - бажання помститися

Діти часто ображаються на батьків. Наприклад: батьки більше уважні до молодшого; мати розійшлася з батьком; у будинку з'явився вітчим; батьки постійно сваряться... Багато одиничних приводів: різке зауваження, несправедливе покарання. У глибині душі дитина переживає, а на поверхні - протести, неслухняність, неуспішність. Несвідомий зміст поганої поведінки: "Ви зробили мені погано, нехай і вам буде теж погано!"

ЧЕТВЕРТА ПРИЧИНА - втрата віри у власний успіх

Нагромадивши гіркий досвід невдач і критики у свою адресу, дитина втрачає впевненість у собі, у неї закріплюється низька самооцінка. Вона може дійти висновку: "Нема чого намагатися, однаково нічого не вийде." При цьому зовнішнім поводженням  показує, що їй "однаково", "і нехай поганий", "і буду поганий".

Виявити щиру причину неслухняності й поганого поводження досить просто, хоча спосіб може здатися парадоксальним. Батькові потрібно звернути увагу на власні почуття.

  • Якщо дитина бореться за увагу - з'являється роздратування.
  • Якщо підґрунтя стійкої неслухняності - протистояння волі батька, то в нього виникає гнів.
  • Якщо схована причина - помста, то відповідне почуття в батька - образа. При глибинному переживанні дитиною свого неблагополуччя батько попадає у владу почуття безнадійності, а часом і розпачу.

Що ж робити далі? Загальна відповідь на питання - не реагувати звичним образом, тому що утвориться порочний круг. Чим більше дорослий незадоволений, тим більше дитина переконується: її зусилля досягли мети. І вона відновляє їх з новою енергією. Дорослому потрібно усвідомити: що саме він почуває й перейти до позиції допомоги.

  1. Якщо йде боротьба за увагу, потрібно проявляти до дитини позитивну уваг. Придумати які-небудь спільні заняття, ігри, прогулянки, цікаві для дитини.
  2. Якщо джерело конфліктів - боротьба за самоствердження, то треба, навпаки, зменшити своє втручання у справи дитини. Для нього дуже важливо накопичувати досвід власних рішень і навіть невдач. Найбільше допоможе позбутися від зайвого тиску й диктату розуміння, що впертість і свавілля дитини - лише дратівна вас форма благання: "Дозвольте ж мені жити своїм розумом."
  3. Якщо ви випробовуєте образу, то потрібно запитати себе: що змусило дитину заподіяти її вам? Який біль у неї самої? Чим ви скривдили або постійно кривдите її? Зрозумівши причину, її треба виправити. 
  4. Найважка ситуація в зневіреного батька й розчарувавшу у своїх силах дитини. Потрібно перестати вимагати "належного " поводження, "скинути на нуль " свої очікування й претензії. Напевно дитина щось може, у неї є до чогось здібності.

Організуйте з нею спільну діяльність, самостійно вийти з глухого кута вона не зможе. При цьому дитину не можна критикувати! Шукайте будь-який привід, щоб її  похвалити, відзначайте будь-який, навіть наймаленький успіх. Постарайтеся підстраховувати її, рятувати від великих провалів. Ви побачите: перші ж успіхи окрилять дитини.

Отже, головні зусилля треба направити на те, щоб перенаправити свої негативні емоції (роздратування, гнів, образу, розпач) на конструктивні дії, Що важливо знати на початку: при перших спробах поліпшити взаємини,  дитина може підсилити своє погане поводження! Вона не відразу повірить у щирість ваших намірів і буде перевіряти їх.

Я вірю у вашу мудрість!!!

P.S. Корисним також будуть матеріали http://ps-ulliua.ucoz.net/index/sos_vasha_ditina_bez_uvagi/0-142